Переломним моментом боротьби з кріпацтвом можна сміло називати середину 19 ст.

Історія створення Кирило-Мефодіївського товариства.

Переломним моментом боротьби з кріпацтвом можна сміло називати середину 19 ст. Саме в цей період почали створюватися таємні політичні організації, метою яких була боротьба з цією правовою системою, де встановлювалась певна власність і залежність селянина від феодала. Саме першою такою політичною організацією стала Кирило-Мефодіївське товариство, яке було засновано у грудні 1845-січні 1846 рр. Слід додати, що метою цього товариства була не тільки боротьба з кріпосним правом, але й більш патріотична ідея – національна свобода України. Засновниками братства були Пантелеймон Куліш, Микола Гулак, Микола Костомаров, Василь Білозерський, Опанас Маркевич.

Назва товариства походить від двох братів: Кирила і Мефодія – проповідників християнства, просвітителів, а також творців абетки. Можна з певненістю сказати, що Кирило-Мефодіївське товариство це була перша організація української інтелігенції. Саме кирило-мефодіївці проводили пропагандистську діяльність, створювали в селах школи, займалися видавничою справою: складали шкільні підручники та видавали книги та журнали. Програму діяльності товариства було викладено в історико-публіцистичному творі «Книга буття українського народу» і «Статуті».

Приєднання і діяльність Шевченка у Кирило-мефодіївському товаристві.

У квітні 1946 року до Кирило-Мефодіївського товариства приєднався Тарас Григорович Шевченко. Передумовою вступу до товариства можна назвати знайомство Шевченка з одним із засновників організації Костомаровим. Відомий історик Багалій вказував «що поет, вступивши до таємного товариства, став чи не найактивнішим його діячем, поширюючи своїми творами революційні ідеї серед народу».

Підсумовуючи слова історика, можна з переконанням сказати, що Шевченко справляв на товариство величезний вплив своїми революційно-демократичними переконаннями. Саме його революційні твори такі як «Кавказ», «Сон», «Великих льох», «І мертвим, і живим, ш ненародженим…» стають безсумнівним доказом цього. Саме ці твори Шевченка пізніше стали одним із найвагомішим доказом проти них, коли їх заарештували. Український вчений, публіцист, історик, філософ Михайло Драгоманов говорив, що «Шевченко стояв попереду вивчених приятелів, київських слов'янофілів, і гарячою громадською думкою, й таким же українством», Шевченко приїхав в Україну з Петербургу з готовими думками про волю України від московських царів».

Покарання від царизму.

Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало трохи більше року. У березні 1947 року студент київського вишу Петров доніс на діяльність товариства, в результаті чого воно було викрите. Після цього російськими імперськими чиновниками було заборонена подальша діяльність товариства. Членів товариства засудили до різних років заслань. Сам Шевченко постраждав більше за всіх: його віддали в солдати на 10 років із забороною писати й малювати.

Костянтин Осадчук