Катерина - Тарас Шевченко

  “Шевченко-поет заслонив собою Шевченка високоталановитого маляра, видатного рисувальника та дуже тонкого й високомайстерного гравера”
Д. Антонович

Розмір: 93 × 72,5,
Виконана: техніка олія.
Дата створення: 1842 р
Місце створення: Академія мистецтв, Петербург

Опис картини

На ній зображено саме той момент, коли російський офіцер покидає Катерину, від'їжджає на війну і вона, вже вагітна, опустивши голову, і нічого не бачачи від сліз, повертається в село. В одному з листів до Г. С. Тарновського Шевченко пише“ у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче… а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.”

Історія створення картини

В основу картини Катерина лягла однойменна поема Т. Шевченка.
Історія розповідає про українську дівчину Катерину, яка покохала російського офіцера Івана, завагітніла від нього, але спокусник покинув її і поїхав воювати з Османською імперією. Коли від Катерини відвернулися всі родичі, вона зі своїм сином пішла на пошуки свого Івана, та зустрівши його, зазнала поразки - він просто прогнав бідолашну.
Взагалі, невідомо, що послужило написанню даної поеми. Можливо зустріч з Катериною, яка зрадила Тараса Григоровича? Але судячи з історії - на його шляху трапилась тільки одна Катерина, але ця зустріч сталася через 18 років після написання поеми.
Один із варіантів - враження після прочитання повісті “Сердешна Оксана”, Григорія - Квітки Основ’яненко. Але висновок можна зробити один - “Катерина” залишила величезний слід у серці письменника, адже спогади про неї були і у поемі “Мар’яна - черниця”, у вірші “Три літа”, а в 1842 р. на світ з’явилась картина Катерина, яку Т. Шевченко намалював в Академії Мистецтв, в Петербурзі.

Подальша історія, реставрація та картина сьогодні

Взагалі, картина була намальована для знайомого поміщика Тараса Григоровича, Г. Тарновського, тобто, для його галереї. Але Тарновський не зміг приїхати, тому письменник написав йому листа, в якому коротко зробив опис картини, а також невеликий начерк: “намалював я се літо дві картини і сховав, думав, що ви приїдете... Але Скобелєв таки пронишпорив і одну вимантачив, а друга ще в мене, ...то я думаю послать її до вас, а що вона буде коштувать, то це вже ваше діло”.

Начерк картини "Катерина" з листа до Г. Тарновського:

Коли Тарас Григорович повернувся в Україну, то вирушив в Качанівку, до Г. Тарновського, куди і привіз “Катерину”. Картина понад 50 років зберігалась у родині Тарновських і тільки в 1902 р., коли в Чернігові відкрився музей Українських старожитностей, “Катерину” побачив світ.
Перша велика реставрація витвору Шевченка була у 1948 р. Тоді картину перевезли в новий музей Т. Г. Шевченка, в Києві. “Катерині” зробили нову раму, видалили забруднення та закрили розриви.
Наступні невеликі реставраційні роботи проводились в 1955 р. та 1957 р.
Сьогодні “Катерина” займає почесне місце в Національному музеї ім. Тараса Григоровича Шевченко, в Києві.

Загадковий факт

Картина має два підписи: перший - червоною фарбою, другий, над червоним, чорною. Але з каталогу колекцій музею в Чернігові, в описі сказано, що “Катерина” потрапила в музей з одним, червоним підписом. Так звідки з’явився другий підпис?
Одна з версій каже, що під час Ювелірної виставки Т. Шевченка в Харкові, в 1939 р., картина була оформлена в нову раму, яка перекривала справжній підпис письменника, тому вище з’явився інший підпис чорною фарбою.